Поділюся досвідом медичного страхування⚕️
Вперше я зіткнулась зі страхівкою в Чикаго — це була вимога університету. Досвід був так собі: нескінченні паперові листи, податкова декларація, години дзвінків по організаційних питаннях чи, щоб просто записатися до лікаря.
Але без страхівки там ще страшніше. Бо будь-яка проблема — і ти потенційно банкрут. У знайомої тато провів 2 дні в лікарні з мікроінсультом без страхівки — рахунок був близько $70k.
Тепер у мене медична страхівка в Україні. І вона місцями нагадує американську. Відвідування лікарів вже не здається таким легким, як раніше😅Зате можна майже безкоштовно пройти всі чекапи організму.
Три тижні як я розбираюсь з полісом і ось основні спостереження:
Без оператора страхової ти майже нікуди не запишешся. Це і плюс, і мінус. Ти кажеш, що потрібно, коли маєш час, в якому районі зручно — і за тебе все організовують. Але це повільніше ніж самостійно записатися, інколи з помилками і зайвими дзвінками.
Мережа мед.закладів страхової велика, але мої постійні лікарі не входять в цю мережу😅 З іншого боку, за цей тиждень я сходила на огляд до 4 нових лікарів і 2 з них були дуже толкові, тому продовжуватиму до них ходити.
Лікарі після прийому надсилають висновок страховій та інколи «виборюють» покриття додаткового обстеження - узд зазвичай. Деякі вміють переконувати страхову, деякі - ні. Але навіть, якщо страхова відмовляє покривати узд, вони його роблять неформально. Бо їм важливий результат. У США таке складно уявити.
З ліками теж не все гладко: я два дні намагалась завантажити рецепт сімейного лікаря, не вийшло — в результаті швидше було пройти онлайн-консультацію і отримати новий рецепт від страхової. Після цього страхова замовила ліки в найближчій до мене аптеці і я забрала їх.
Ліміт відшкодування стоматології - 1000 грн🙂 З 1 травня буде 2000 грн, хоч гігієну можна буде покрити.
Не використав ліміти — вони згоріли. Тому останні 2 тижні я активно закриваю чекапи перед новим страховим роком 😅
Загалом розібратися у всіх умовах і нюансах медичного страхування важко і треба витратити багато часу, протестувати на практиці як все працює. Відвідувати лікарів без посередництва страховика легше, але дорожче (за умови, що страхівку роботодавець оплачує). Добровільно зі своєї кишені я б не купувала медичну страхівку, якщо не так часто по лікарях треба ходити.
Недавно почула думку, що в Європі — система охорони здоров’я, у США — медичний, страховий і фармацевтичний бізнес. Десь воно так мені і виглядає. І хоч фармацевтичний та страховий бізнес в нас також є, але навіть в приватних лікарнях відчуваєш, що на першому місці охорона здоровʼя, а не бізнес.