Сьогодні закінчився термін, коли я могла офіційно влаштуватися на роботу в США після навчання. І майже одночасно завершились мої епопеї з пошуками роботи в Україні. Обрала гарну компанію в тому напрямку, на який орієнтувалась, у Львові.

Це був не простий процес. Сукупно з липня в Україні шукала роботу 4 місяці (не весь час, а хвилями - в серпні і жовтні майже не відправляла резюме, а проходила співбесіди, робила тестові). І ще 1 місяць (червень) в Америці здебільшого шукала, щоб не картати потім себе за невикористаний шанс😊 Кажуть, що на сьогодні нормально шукати роботу до 6 місяців🤷‍♀️

Починала пошук з різноманітних компаній і рівнів посад, і думаю це було неправильно, але дуже повчально. Це забрало багато сил і часу, але потренувало добряче і дало розуміння що саме я хочу.

Скільки резюме я надіслала точно не скажу (вела таблицю здебільшого для американських резюме, не всі українські записувала туди). Загалом я мала співбесіди з ~20 компаніями (в межах однієї компанії часто було 2-3 співбесіди). Крім того мала ще письмову комунікацію з ~15 рекрутерами. Отримала 5 пропозицій, які відхилила з різних причин, ще в 1 компанії відмовилась робити тестове (зрозуміла після першої співбесіди, що це не моє місце) і з радістю прийняла 6-ту пропозицію.

Дуже допомогло не хапатись за першу ліпшу позицію і не впасти в депресію - наявність проміжного місця праці з вільним графіком: 1) є дохід, що покриває базові потреби; 2) не сидиш вдома, а бачиш людей, дізнаєшся щось нове; 3) в моєму випадку бонусом - змога протестувати відрядження. Тому я дуже вдячна за цю можливість і підтримку❤️

Не всі співбесіди були крінжові😅 Деякі з них надавали крила, деякі нормальні.

В компанії, з якою в нас співпали симпатії, процес найму був максимально приємним. І колектив дуже приємний.