Quo Vadis

Трохи пригод, трохи професійного шляху, трохи краси навколо.

← The Index

Їдучи до США, я уявляла цю країну дуже ліберальною. Свобода слова, індивідуальність, розкутість — усе на максимум. Але зараз США здаються мені досить консервативними. Свобода слова в Україні відчувається на вищому рівні, ніж тут.

Це може бути трохи голослівне спостереження, адже це велика, різноманітна і складна країна. Те, що я бачу в Чикаго, не означає, що скрізь так. Хоча багато моїх однокурсників поділяють це враження.

Але нижче розповім про приклад зовсім іншої Америки 👇

Сьогодні на факультеті була подія «LGBTQ+ Judges Night». Серед спікерів — відкриті ЛГБТ-судді: • подружжя геїв • лесбійки • і перша трансгендерна суддя в Іллінойсі.

Спікери говорили:

  • як жити й працювати в системі, де іноді навіть ЛГБТ-прапор на будинку може стати проблемою.

  • як хтось при знайомстві не одразу каже, що він суддя — бо не знає, як відреагують співрозмовники. Замість цього узагальнює (юрист, працюю з правом і т.д.).

  • що неможливо відділити свою транс-ідентичність від суддівської мантії — або приймаєш це, або будеш нещирим у всьому (в тому числі в судових рішеннях).

Загалом розмова була про силу бути собою в професії, яка часто вимагає масок.

Я поки не уявляю таких подій в українських юридичних вишах. Ймовірно, люди нетрадиційної орієнтації є і серед юристів, і серед суддів — але я ще не чула, щоб хтось відкрито говорив про свій досвід. Хоча серед інших професій, зокрема військових, це вже не новина.

Що ви думаєте про це?