Quo Vadis

Трохи пригод, трохи професійного шляху, трохи краси навколо.

← The Index

Нарешті березень закінчився — можна виринати зі стану застою.

На кінець місяця у мене припадало два важливі дедлайни, і весь березень думки крутилися навколо них. Усе інше відкладалося «на потім».

Перший дедлайн - іспит MPRE, 27 березня. MPRE — це загальнодержавний іспит, який організовує Національна конференція адвокатури США. Його складають усі, хто хоче мати право практикувати юриспруденцію у США. Проводиться тричі на рік — у березні, серпні та листопаді. Вартість — $160. Результати дійсні 4 роки.

Цей іспит є обов’язковою умовою для отримання адвокатської ліцензії в більшості штатів США. Якщо я захочу здавати адвокатський іспит (Bar Exam) у США, MPRE буде частиною цього процесу.

Я вирішила скласти його зараз, поки ще тут, щоб не потрібно було окремо летіти в США лише заради нього. Основний Bar Exam складається в інші дати, тому одночасно здати обидва не вийде.

Готувалась серйозно: онлайн курс, книжка, тренувальні тести. Помічним було те, що готувались разом однокурсниками. Ми обговорювали матеріал, розбирали тести, і не давали відставати один одному.

Екзамен виявився непростим. За 2 години потрібно було відповісти на 60 тестових питань — тобто по 2 хвилини на одне. Кожне питання — опис заплутаної практичної ситуації з кількома етичними нюансами. Часто є два варіанти відповіді, які виглядають правильними, але треба вибрати більш точну. Наприклад, одна відповідь вужча, інша — ширша; правильна — та, яка найкраще підходить саме до цієї ситуації.

А ще — перевірка перед іспитом була жорсткіша, ніж в аеропорту чи на митниці. З собою дозволяли мати тільки паспорт. Перевіряли кишені, рукава, волосся, окуляри — чи нема шпаргалок. Годинники та електроніку заборонено. Давали беруші та шумоізоляційні навушники. А кожен монітор — за захисними панелями, тож ніхто ні до кого підглядати не міг.

Другий дедлайн — подача документів на суддівський конкурс в Україні до 30 березня. Купа паперів, декларацій, дивних питань. В процесі хотілося зіскочити з цього процесу. Але ми з однокурсницею домовились, що зробимо все від нас залежне, щоб подати аплікацію. І дотримали слова — обидві подали (хоч і з нюансами).

Тут так само важливою була Ваша підтримка - адже ви підштовхували подати заявку, допомагали розібратись у нюансах, були поруч. Тому дякую Вам❤️

Після обох дедлайнів ще раз переконалась, що оточення має велике значення. Коли поруч люди, що надихають і підтримують — шлях стає легшим.