Quo Vadis

Трохи пригод, трохи професійного шляху, трохи краси навколо.

← The Index

Сьогодні я могла повернутись в Україну. Але… залишаюсь тут до липня🙃

{Хотіла проексперементувати з клікбейтним заголовком. Спрацювало?😂}

Тепер поясню:

Минулого року, коли купувала квиток у Чикаго, одразу взяла і зворотний. Ціна в одну сторону майже не відрізнялася від квитка “туди-назад”. Але була одна проблема: не можна було одразу купити зворотний на літо, тому довелося взяти на 19 лютого з можливістю обміну.

За цю опцію я доплатила 100$. Крім того, сайт показував, що при обміні доведеться заплатити ще 150€ + різницю у вартості квитка.

Час летить дуже швидко. І ось 19 лютого наблизилося.

Тиждень тому я спробувала поміняти квиток. Онлайн це зробити не вийшло – треба було дзвонити в кол-центр. Подзвонила. Мені назвали суму доплати: 420$ (150€ + 240$ різниця у вартості квитків).

Моє здивування? 🤯 Бо новий квиток на сайті коштував 500$ і по моїх розрахунках, я б не мала нічого доплачувати.

Наступні кілька днів я продовжувала дзвонити — і кожного разу ціна росла. У якийсь момент вартість обміну перевищила 1000$, хоча просто купити новий квиток було дешевше вдвічі.

Оператори давали різні пояснення: 🔹 “Мені система так показує, нічого не можу зробити.” 🔹 “Бо ваш квиток на лютий, а літом попит вищий, тому і квитки дорожчі.”

Я вже настроїлася подавати скаргу в різні організації, але вирішила ще раз подзвонити — просто для збору додаткової інформації.

І ось тут сталося щось неочікуване. Оператор (із сильним французьким чи арабським акцентом, я ледве розуміла його) без зайвих розмов безкоштовно обміняв квиток. 🤩

Виявилося, що є безкоштовний варіант з пересадкою в Мюнхені на 9 годин — така ж пересадка була і в моєму оригінальному квитку. Тому все ідеально зійшлося. Маю тепер зворотній квиток на 4 липня.

Висновок з цього всього: якщо двері не відкриваються з першого разу, то треба стукати ще. Десь там є людина, яка все ж таки допоможе.