Попередній тиждень ми з кількома однокурсницями думали над вибором пакету медичного страхування. Для людей з Європи їхня медична система - це темний ліс. Сьогодні нарешті оформили страхівку, тому розповім над чим ми ламали голову.

Як студенти ми зобов’язані мати медичне страхування (не знаю чи це вимога навчального закладу, чи уряду). Інститут має партнерські відносини з однією із страхових компаній і у примусовому порядку включає у рахунок за оплату навчання ще й рахунок за страхування. Перед поїздкою на навчання координатори нашої програми (українці) говорили, що вартість страхівки 1500$ за рік і що це супер страхівка і кращої нам не знайти, і що відмовитись від неї неможливо.

Насправді вияснилось, що вартість страхівки 2300$ і від неї можна відмовитись, якщо отримати іншу страхівку згідно з переліком вимог Інституту. Крім того, запропонована студентам страхівка може і добра, але всеодно не покриває всіх витрат і вкінці року, якщо ми перевищимо ліміт, потрібно буде доплачувати вартість медичних послуг.

Вартість страхівки залежить від доходу людини. Загалом у них це стандартна практика, що вкінці календарного року всі підбивають фінансові підсумки, подають декларації і страхові компанії часто виставляють додаткові рахунки (якщо перевищений ліміт наданих послуг або якщо твій дохід був вищим за той, який ти декларувала на початку року).

Послухавши студентів, що перебувають тут як біженці і мають інші страхівки, ми сконтактувалися з їхніми страховими агентами (страхівку може зробити тільки ліцензований страховий агент) і побачили, що є набагато вигідніші ціни за приблизно такий же перелік послуг.

Так як підстава нашого перебування - студентська віза, ми не маємо права працювати і отримувати дохід (є винятки, але про них не буду тут писати). Тому страхова агентка нам пише мінімальний дохід (мені написала 12000$ у рік) і спеціальна програмка обраховує вартість страхівки (можливо нам вкінці року треба буде подати податкову декларацію, шоб страхова звірила відповідність доходу).

Таким способом ми вибрали пакет вартістю 15$ щомісячно (150$ за 10 місяців, бо ми можемо скасувати її в будь-який момент, на відміну від інститутської). Повна її вартість 400 $ щомісячно. З того, що нам пояснили біженці, то решту частини нам покриває штат за програмою Obama Care (медична програма колишнього президента, яка зробила медицину доступнішою для малозабезпечених людей). Не впевнена чи це правда, бо який сенс штату нам іноземцям шось покривати?

Якщо подивитися на загальні умови страхівки, то ця наша за 15$ в місяць навіть по деяких пунктах вигідніша за іститутську:

• франшиза 0$, у той час як в Інститутській 300$.
• максимальна сума, яку ми можемо заплатити зі своєї кишені протягом строку дії страхівки - 1350$ замість 6800$ за Інститутською страхівкою.

Решту умов ми детально не вичитували, з основного, то це безкоштовні аналізи і прийом сімейного лікаря, безкоштовні ліки. Ми оплачуємо 15$ за прийом спеціаліста і 30% від вартості перебування у стаціонарі. З інститутською страхівкою теж потрібно було би оплачувати прийоми спеціалістів і стаціонар, % не пригадую вже… але на організаційних лекціях нам наголошували, щоб ми ні в якому разі не йшли самі в лікарню, а тільки у випадку, коли інститутський лікар скаже йти (при Інституті є медичний центр, куди студенти в першу чергу йдуть, там дивляться що з тобою і дають направлення в справжню лікарню, якщо дійсно є проблема).

Ми не до кінця впевнені у правильності нашого вибору. Страх, що ми щось не врахували є. Але більшість студентів кажуть, що ніколи не користувалися інститутською страхівкою, а якщо користувались, то всеодно доплачували гроші. Тому між 2300$ і 150$ вибір очевидний. Крім того, всі знають, що їхня медична система погана (Тімоті Снайдер написав про це цілу книгу) і навіть за 2300$ у рік я не зможу пройти чекап організму, зробити узд чи полікувати зуби, бо тут звертаються до лікаря при крайній необхідності, а на лікування зубів і очей треба окрему страхівку брати.