Quo Vadis

Трохи пригод, трохи професійного шляху, трохи краси навколо.

← The Index

З аеропорту я добиралася на метро і автобусі. Вартість проїзду 5$ у кожному транспорті. Водій автобуса сказав не оплачувати проїзд, бо я з дуже великою сумкою🤔.

Сусідка приготувала обід. Було дуже приємно і по-домашньому. Ми поїли на балконі (на який потрібно залазити через вікно) і заодно поспілкувалися.

Потім я пішла погуляти, щоб не заснути до вечора (за американським часом). Це не допомогло, бо зараз 4 ночі і я вже 2 години як проснулась і не можу заснути (джетлаг). Відчуття ніби кілька днів не спала, ясно не можеш мислити і все затуманене.

Під час прогулянки натрапила на 2 крісла, які віддавали безплатно (стояли на газоні перед будинком з написом «free») і ми з сусідкою занесли їх до себе. Поки в нас є тільки 2 пластмасових крісла на балконі і все. Решту меблів потрібно докуповувати, тому знахідка зекономила нам грошей.